Коли люди заповнюють всякообразні анкети на участь в будь-чому, їм чомусь не приходить на ум що якісь люди ( прикіньте, не компутєр, а живі люди) будуть їх читати. І навіть будуть оцінювати ці анкети за певними критеріями. І.. ( це вже зовсім одкровення ціле!) ці критерії люди, що читають заявки, не самі придумують. Ну, тобто, “ой, яка прікрасна дівчинка, я її знаю – давай відберу її заявку” – не працює. І навіть усвідомлення, що ця заявка гідна бути відібраною ( ну, бо там є свіжа ідея, або треба підтримати молодь з меншими можливостями, або дуже хочеться досягти географічного і гендерного балансу, або ще якісь важливі причини) – не допомагає. Якщо людина, яка завповнювала заявку зробила це погано, сплагіатила, або (що взагалі на голову не налазить) написала “у нас всього багато зроблено – дивіться самі на нашій сторінці в FB” ти не можеш відібрати цю заявку ніяк! І тоді сидиш і намагаєшся зрозуміти: це тебе просто послали подалі, чи люди не усвідомлюють що пишуть, чи може вони реально думають, що хтось буде читати між строчок, здогадуватись про їх приховані таланти і ходити на всі сторінки в соцмережах і вишукувати там щось. Частіше просто ставиш по нулям і подумки говориш “Вибач, бро. Ти сам винен”